Другий Святвечір або “Голодна кутя”: історія свята.

18 січня в церковному календарі – Хрещенський Святвечір або Надвечір’я Богоявлення. Святкується це свято за день до Водохреща або Йордану. Це особливий вечір, який входить в перелік різдвяних свят і передує одній з найважливіших подій в житті Ісуса Христа – хрещенні в річці Йордан. На Хрещенський Святвечір традиційно встановлений піст. На святковому столі основною стравою є кутя, яку ще називають “голодною”.

Таку назву свято отримало завдяки тому, що протягом усього дня віряни нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти лише тоді, коли на небі засяє перша вечірня зоря. На вечерю традиційно подають пісні страви — голодну кутю, смажену рибу, вареники з капустою, борщ з вушками, гречані млинці на лляній олії, пісні голубці з картоплі та узвар. На столі не обов’язково мають бути 12 страв, як на Святвечір перед Різдвом, однак у деяких західних областях України традиційно ставлять саме таку кількість страв.

У наших предків існувало чимало традицій та обрядів, які пов’язані з Хрещенським Святвечором. 18 січня у всіх храмах проводиться літургія, після чого священник освячує воду. Цю подію називають Велике Водосвяття. З XI століття вода освячується двічі на рік: на Хрещенський Святвечір та на Водохреща. Протягом усього року освячену воду приймають натщесерце. Вважається, що вона допомагає лікувати різні хвороби і захищає людину.