Сторінки історії "Героїв Україна пам'ятає"

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року. Це пам’ятна і водночас трагічна подія нашої історії – 5-годинний бій між чотиритисячним підрозділом російської Червоної армії та майже удесятеро разів меншим загоном київських курсантів і козаків «Вільного козацтва».   
Після багатогодинного бою українські війська організовано відступили від станції " Крути " до своїх ешелонів , скориставшись сутінками . Під час відступу близько 30 студентів і гімназистів , які були в резерві , потрапили в полон . На наступний день вони були розстріляні .
Втрати українських військ під Крутами оцінюють в 70-100 загиблих . Кількість загиблих з числа нападників оцінюється по – різному , в тому числі , називається число близько 300 осіб .
На сьогоднішній день відомі прізвища і імена 20 з героїв Крут. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сірик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира – Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрєєв; гімназист 2-й Кирило-Мефодіївської гімназії – Андрій Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (6-ий клас), Григор Пипський (галичанин), Іван Сорокевич (7-ий клас), Павло Кольченко (прапорщик) і Микола Ганкевич (8-ий клас).Під час похорону у Києві на Аскольдовій Могилі голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав загиблих юнаків героями, а поет Павло Тичина присвятив їм вірша «Пам’яті тридцяти».
        
Цей бій став важливою сторінкою української історичної пам’яті, він символізує патріотизм і жертовність у боротьбі за незалежну Україну. Десятиріччями історія бою замовчувалася, обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. На державному рівні вшановувати пам’ять героїв Крут почали в Україні лише 2004 року. А через два роки на місці бою було встановлено пам’ятник.
Бій під Крутами - це героїчна й водночас трагічна подія. Вона знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її.